пʼятниця, 22 листопада 2013 р.

Sting - The Last Ship : сподіваємось не останній

Експерименти з улюбленою класикою і різдвяні пісні це все не те, що хотіли почути від Стінга його шанувальники впродовж останніх десяти років. І ось, нарешті, після цих десяти років музиного мовчання Гордон Самнер озвався новим альбомом.


За новий альбом треба сказати : "дякую" бажанню музиканта поставити мюзикл на Бродвеї, без цього бажання на нову платівку, мабуть, довелось чекати ще б довше.

"The Last Ship" - назва як альбому так і постановки, в якій йдеться про сім'ю 80-тих років минулого століття з Ньюкаслу, яка взнає що верф на якій вони довго працювали скоро закривають. Як бачимо, Стінг дещо поринув у ностальгію за рідним краєм..

Стартує альбом піснею, по якій розумієш весь культурний геній Стінга. Йому не потрібно видумувати щось нове, щось геніальне. "The Last Ship" - пісня в якій відчуваєш всю харизму голосу цього англійського генія, від неї як і від усього альбому "віє"фолк-музикою епохи ренесансу, середньовіччя, "поставленої в рамку" сучасної мелодійної поп-класичної обробки. Недарма платівка посвячена мюзиклу. Для мюзиклу саме те, що треба.


"August Winds" - акустична балада, той самий номер, що й попередня. Ніжна, відверта розповідь музиканта під аккомпонемент гітари і струного квартету.

"Practical Arrangement" - ще одна прекрасна балада, чуттєво "глибока", мелодійна але при цьому не попсова  На такі шедеври здатний тільки Стінг.

Але не варто думати, що платівка це суцільні балади. Експериментів на платівці вистачає, якщо їх ще не забагато. Складається враження, що Стінг склав докупи всі свої попередні ідеї, які десь там на полиці вже довго припадали пилом.  Тут є і бадьорі фолк-номери в дусі якоїсь піратської саги - "What Have We Got?" і "Language Of Birds", тут і стрибаючий рок'н'ролл Елвіса про якого і згадується - "Jock The Singing Water", і чудові сучасні поп-мотиви з мелодійністю вкраденої десь з минулого - "And Yet".



Але все ж якщо і охарактеризувати альбом в загальному то це бадьорі фолк-мотиви, приємні, чуттєві, тихі балади немов би з кількох століть назад. Враження таке, що музикант став на якийсь час тим піратом чи моряком часів Джека Горобця. Це той альбом який з кодним прослуховуванням відкриваєш для себе все глибше і все краще.

Висновок : Ось в чому полягає феномен Стінга і його музики - так це в тому,що вона абсолютно для всіх. Його музику не слухає якась певна ланка, там скажімо любителі джазу, класики чи ще там щось, її слухати можуть всі без винятку. Починаючи із маленької дівчини, яка десь почула по радіо "Shape Of My Heart" чи "Englishman In New York"і закінчуючи домогосподарками і олдскульнми дядьками, які росли на блюзі.

Так хочеться щоб "The Last Ship" не став тим останнім кораблем, який зайде в гавань під назвою "Discography Of Sting".

Оцінка : 8 з 10

В свій плейлист я додав : "August Winds", "And Yet", "Practical Arrangement", "Jock And Singing Water".

Послухати альбом можна  тут : Sting - The Last Ship